Сторінка для батьків.


Головне місце у вихованні дитини завжди відводилося сім’ї, а тому співпраця з батьками має кілька стратегічних напрямків:

 

Участь представників батьківської громади в діяльності ради школи, ради профілактики правопорушень, що сприяє підвищенню авторитету батьків серед учнів та педагогів школи.

Індивідуальна робота з батьками учнів, які потребують посиленої педагогічної уваги через такі засоби впливу як рада профілактики правопорушень, педагогічний консиліум, індивідуальна бесіда з представниками адміністрації, індивідуальна бесіда та корекційна діяльність психолога. Проведення фестивалю сімейної творчості, де приймають участь талановиті батьки та діти.

Психолого-педагогічна просвіта батьків (на засіданнях батьківського всеобучу адміністрація школи, вчителі, шкільний психолог, представники правоохоронних органів, лікарі спрямовують батьків на необхідність створення оптимальних умов для збереження життя і здоров’я дітей, формування гуманних стосунків з дітьми , попередження насильства в сім’ї, організовуються зустрічі для батьків з представниками соціальних служб для молоді, лікарем, проводяться загальношкільні батьківські конференції , де піднімаються питання відношень , взаєморозуміння батьків та дітей, ранньої агресії серед дітей та підлітків, проводяться конференції для татусів , де піднімаються питання про те, як впливають відносини в сім’ї на фізичне та психічне здоров’я дитини.

Участь представників батьківської громади в діяльності ради школи, ради профілактики правопорушень, що сприяє підвищенню авторитету батьків серед учнів та педагогів школи.

Індивідуальна робота з батьками учнів, які потребують посиленої педагогічної уваги через такі засоби впливу як рада профілактики правопорушень, педагогічний консиліум, індивідуальна бесіда з представниками адміністрації, індивідуальна бесіда та корекційна діяльність психолога. Проведення фестивалю сімейної творчості, де приймають участь талановиті батьки та діти.

 

Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей.

Лоіс Брайденбек, вчителька з Америки з 54 роками досвіду викладання у школі розповіла, на що батькам слід звернути увагу, готуючи дітей до майбутнього.

- Читайте дитині, читайте з дитиною, слухайте, коли вона читає. Хай вона бачить, що ви читаєте.

- Навчіть дітей бути незалежними, не робіть все за них. Знайдіть інформацію про те, яких навичок потрібно очікувати від дитини певного віку. (Наприклад, коли вона має вміти зав’язувати шнурки).

- Нещодавні дослідження (опубліковані виданням Business Insider) свідчать, що найуспішнішими стають люди, яких у дитинстві батьки привчили робити щоденні домашні справи, в яких був розклад. Тож давайте дітям роботу по дому.

- Встановіть правила і будьте послідовними, дотримуйтесь правил і розпорядку дня для дитини.

- Будьте авторитетними, а не авторитарними. Не кричіть на дітей, не будьте жорсткими.

- Слухайте дітей, відкладіть геть свої телефони. Вчіться спілкуватися наживо.

- Інколи батьки кажуть: “Я говорю зі своєю дитиною”. Але вони говорять до неї, а не з нею. Якщо ви маєте спільну розмову, тоді навчаєте дитину, як спілкуватися із суспільством.

- Ми говоримо, що діти мають свободу вибору, але вони не народжуються зі здатністю робити хороший вибір. Тому наша відповідальність – навчити цього. Це не означає відкривати шафу і казати: обирай, що одягнути. Адже дитина може взимку обрати футболку. Дайте натомість вибрати серед трьох речей, які підходять до погоди і місця, в якому піде дитина.

- Якщо дитина не хоче робити вибір, або їй не подобається те, що їй запропонували, ваше завдання – навчити її контролювати емоції. Діти мають розуміти, що емоції, які вони відчувають, – справжні. Ми маємо навчити їх називати “злість”, “радість”, “щастя”, контролювати і розпізнавати в інших. А також розуміти, що вони справжні для іншої людини.

- Сфокусуйтеся на процесі, а не результаті. Діти потребують простору для помилок, бо навчаються. Вони мають навчитися виправляти помилки й бути відповідальними за свій вибір.

- Двомовність або знання багатьох мов допоможе дитині в майбутньому, бо їй доведеться працювати з людьми, які не знають її рідної мови. Лінгвістичні навички включають у себе щось більше, ніж просто володіння мовою. Вивчаючи мову, ви вивчаєте також, ким є люди, які нею говорять, їхню культуру.

- Не вимагайте від дітей говорити іноземною мовою після першого заняття. Для вільного соціального спілкування потрібно 2-3 роки, а вільне володіння академічною мовою потребує до семи років вивчення. Усе приходить з часом.

- Заняття музикою допомагає розвивати слухову пам’ять, а отже – полегшує вивчення мов.

- Не знаю, чому “нудно” стало поганим словом. Нудьгувати – добре, це дає час подумати.

- Коли діти роблять щось добре – хваліть їх, але не так, щоб вони вважали себе королями та принцесами. Так у них розвинеться здорова самооцінка, і вони знатимуть, коли похвала заслужена, а коли – недоречна.

- Допомагайте дітям формувати образ здорової людини. Зараз дівчатка думають, що повинні мати ідеальну шкіру, пишні губи, бути дуже худими. Пам’ятайте, що стандарти краси постійно змінюються.

- Коли ви нарікаєте на школу чи вчителя – знайте, що це вплине на здатність школи навчати вашу дитину.

- Не забувайте приділяти час собі, щоб дитина бачила, що ви особистість. Не робіть її найважливішою у своєму житті так, щоб у вас не було стосунків з іншими людьми – це вплине на її власну здатність будувати стосунки.

- Розвивайте в дитині сильне відчуття родини. Запровадьте сімейні ритуали, які робитимете разом. У вас має бути спільний сімейний час – наприклад, обід.

- Допомагайте дітям зрозуміти їхнє місце у світі – діліться з ними справами вашої родини, розповідайте родинну історію чи спогади.

Пам’ятка про профілактику суїциду

УВАГА, ЯКЩО У ДИТИНИ:

1. Різко змінились звички, ставлення до їжі, сну.

2. Гостра зміна по ведінки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

3. Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

4. Спроби суїциду в історії сім’ї, або у власному минулому.

5. Смерть, втрата або зрада близької людини.

6. Різке зникнення активності і інтересу до розваг.

7. Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

8. Різке поліпшення настрою після депресивного стану.

9. Порізи на зап’ястках.

10. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

11. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх, письмових роботах.

12. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу: „ви мене більше не побачите”, „мені тепер все одно”, „усе проти мене”, „з мене досить”…)

13. Зненацька наведення порядку у власних речах, роздавання і дарування особистісно-цінних речей.

ВАШІ ДІЇ:

1. Організувати спостереження за дитиною.

2. Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3. Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4. Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

5. Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

6. Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

Причини суїцидів серед підлітків:

1) утрата коханої людини;

2) стан перевтоми;

3) приниження почуття власної гідності;

4) образи почуття дружби та любові;

5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і наркотиків;

6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство (приятелів, героїв книг, кінофільмів);

7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8) реальну або уявну втрату батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

9) шкільні конфлікти.

Суїцидальні спроби і наміри найчастіше виникають у підлітків у відповідь на:

– систематичне словесне та фізичне приниження;

– ігнорування їхніх думок близькими;

– при не заслугованному покаранні;

– обмеження самостійності;

– сексуальні проблеми, які притаманні даному віку, вагітність;

– коли дитина відчуває себе «не потрібною».

Основні чинники причин суїцидальної поведінки у практично здорових підлітків та юнаків:

а) дезадаптація, пов’язана з порушеннями соціалізації, коли місце молодої людини в соціальній структурі не відповідає рівневі її домагань.

б) конфлікти із сім’єю – частіше зумовлені неприйняттям системи цінностей старшого покоління.

в) алкоголізація і наркотизація як підґрунтя для виникнення суїцидальної ситуації та передумов для швидкої її реалізації.