Новини


 

    Конкурс юних поетів та письменників

    29  березня у  Гранівському  ліцеї  ім. О.Мельника  пройшов конкурс юних письменників та поетів «Проби  пера».



      Виступи учасників оцінювало конкурсне журі, до складу якого  входили вчителі української мови і літератури.

      Роботи учасників  надрукували  у збірці «Тобі, Україно моя». У збірку  увійшли авторські поетичні та  прозові твори  учасників на патріотичну тематику, любов й повага до сім'ї, країни, її народу, віра і надія у щасливе майбуття. 

    Кожен із конкурсантів вирізнявся своєю майстерністю та підготовкою. Усі учасники були нагороджені  подяками. 

    Ознайомтеся  із  творчістю  наших  юних  талантів 

    Вірш   учениці  2 класу Іванченко  Софії: 

    «Зимова  історія»

    Білий  сніг  розсипався

    Сніговик  присипався.

    Пташечка  літає

    Зиму  зустрічає.

    Зайчик  бігає, стрибає,

    Від  лисички  він  втікає.

    Господиня-білочка

    Вкрала  з  неба  зірочку.

    Вовчик  заблукав  в  темний  ліс  попав.

    А  ведмеді  й  їжачки – 

    Сплять  в  своїх  берлогах.

    Сипе  снігом  навкруги 

    Матінка-природа.

    Оповідання  учня  2  класу  Рильцева  Михайла «Баба  Галя»

    Була  собі  баба  Галя. Вона  жила  у  селі  Гранів. І  в  неї  був  дідусь  Женя. У  їхньому  подвір'ї  стояв  трактор. 

      Якось  до них  у  Гранів  приїхав  онук. Бабуся  із  дідусем  дуже  зраділи. Онук  гостював  цілий  тиждень. Весь  час  він  поводив  себе  дуже  гарно.  

    Вірші   учениці  8  класу   Міщенко  Вікторії 

    Кохання й муки

    Я кохала- ти не знав.

    Я любила - ти пропав.

    Я ридала - ти гуляв.

    Ось так  зустріла нас весна.

    Було все туго і розбито,

    І дні летіли мов роки

    А ти  прекрасніше на світі,

    Тільки так скажу тобі.

    Ти був і мрією, і дивом,

    І найкращим моїм сном.

    Я кохала до нестями

    І забула про зиму.

    Друзі думали- пропала!

    Всі казали: ,,Ти куди?''

    А я, не чуючи нікого

    Тобі казала :,,Назавжди!

    Ніколи я так не кохала,

    Так себе не відчувала.

    І нічого я не знала,

    І з хлопцями не гуляла!

    А ти, гуляв, і цілував

    Мені нічого не казав до

    Але ладно, то таке

    Зрозумію, це мине!

    І все мине, і біль мине,

    Але кохання не пройде. 

     

    Безіменний 

    Любов буває одна і навіки.

    Інколи і люди кажуть: "Це нормально"

    Але ж це буде все не назавжди.

    І прийде з часом темряви негода,

    Але  в майбутньому це все пройде.

    І буде все чудово , не даремно, 

    І волейбол буде чуднішим навпаки.

    Зрозумієм цінність найрідніших,

    І всіх, хто розумів тебе.

    Ти скажеш: " Я не вірю, це все казка!"

    Але не знаю, може так і є.

    Але ми тебе полюбимо простою,

    Яка завжди  розповідати буде все,

    З прекрасним поглядом

    Й усмішкою, як місяць у негоді.

    Чуднішої ми й не знайдем.

    Кохаю я тебе, наша рідненька

    Сонце наше рідне, мила ти .

    Я тебе кохаю до нестями,

    І все що напишу тобі

    Повір, це вартує поваги.

     

    Вірш   учениці  8  класу   Дем'яненко  Вероніки

    Доля

    Життя моє всесильне й нездоланне.

    Готове кожну мить до бою.

    Переживаю щастя і страждання.

    Та я пишаюся собою.

     

    Ці муки, біль, страждання

    Щоденно віддаю за Україну.

    Немає зараз іншого бажання,

    бо я люблю її єдину.

     

    Не хочу обирати іншу долю,

    Хай буде сильна і жорстока.

    Буду любить її такою,

    бо в світі я не одинока.

     

    Мені здається іноді,що я одна.

    Від цього гірко на душі до болю.

    А доля мені каже :,,Не біда,

    Батьківщина залишається з тобою...

     

     



    29.03.2023 | Aдмін

    Вернутись назад