Національно-патріотичне виховання

 

Модель національно-патріотичного виховання СЗШ  І-ІІІ ступенів с.Гранів

                                                                             

Мета: виховання в учнів почуття патріотизму, формування комплексними підходами, як майбутнє держави. 

Завдання: сприяння сприятливих умов для виховання та розвитку патріотичних почуттів молоді, розвиток активних громадян, прищеплення любові до української культури та традицій.

Принципи: національної спрямованості виховання, культуровідповідності, гуманізації виховного процесу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії , цілісності, акмеологічний , особистісної орієнтації означає,  життєвої творчої самодіяльності, толерантності.

Засоби:

Історичні (прогулянки, екскурсії, подорожі).

Стаціонарні (лекції, вікторини, конференції, квести).

Методи: розповідь, диспут, бесіда, приклад, роз’яснення.

Підходи: науковий  особистісто-орієнтований. 

ІІІ етап: створення системи патріотичних цінностей.

ІІ етап: створення міцної системи знань з виховання учнів, формування національної свідомості.

І етап: формування мотивів патріотичного виховання.

  Педагогічний колектив СЗШ  І-ІІІ ступенів с.Гранів працює над створенням цілісної моделі виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей, що дає можливість створити єдиний  виховний простір, який забезпечить виховання справжнього патріота, сім`янина, професіонала.

   Виховна мета – сприяння вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян.

   Пріоритетом навчально-виховного процесу школи стало створення виховного середовища, яке б сприяло формуванню духовно багатої, фізично досконалої, соціально адаптованої і високоерудованої і національно свідомої особистості школяра.

Девіз: «Хто ми є – ми є УКРАЇНЦІ!»

Завдання виховної діяльності :

1. Забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному й класному колективах.

2. Створити виховний простір як основу розвитку творчого потенціалу всіх суб`єктів освітнього процесу, їх саморозвитку й самореалізації.

3. Організувати виховний процес на засадах народної, родинної та етнопедагогіки з урахуванням вікових особливостей дитини.

4. Широко проваджувати в практику інноваційні виховні технології (проектні, ігрові, «Створення ситуації успіху», тощо).

5. Оптимізувати співпрацю органів учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких громадських організацій.

6. Забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації моделі.

7. Залучити батьківську громаду, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді.

Основною нормативно – правовою  базою проекту є:

Конституція України

Закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту»

Національна доктрина розвитку освіти

Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні

Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти

Концепція загальнодержавної цільової  соціальної програми патріотичного виховання населення на 2013-2017 роки

Методичні рекомендації інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 30.07.2010 № 1.4/18-3127  «Виховання культури поведінки учнів»

  Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів — міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.

принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності.

принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.

принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи.

акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей.

принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно.

принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.

принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської.

 Умови реалізації виховної діяльності:

1. Створення необхідних умов для виховання дітей та учнівської молоді, розвитку їх здібностей, професійного самовизначення.

2. Підвищення професійної компетентності вчителів, пов’язаної зі здійсненням процесу виховання.

3. Наукове і організаційно-методичне забезпечення процесу виховання.

4. Активізація творчої ініціативи вчителів, батьків у виборі методів, форм, засобів та технологій виховання.

5. Забезпечення єдності навчання і виховання.

6. Координація дій педагогічного колективу та сім’ї з питань виховання дітей.

7. Популяризація перспективного передового досвіду роботи з проблем виховання і організації життєдіяльності учнівського колективу.

8. Співпраця вчителів, батьків, учнів, громадських організацій у формуванні родинно-сімейних, національно - культурних цінностей.

9. Посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення взаємодії сім’ї та навчального закладу.

10. Об’єктивне оцінювання результатів виховання учнів та продуктивності колективних творчих  справ.

Очікувані результати виховної діяльності :

   Передбачається, що досягнення зазначених цілей та завдань виховної діяльності дає можливість сформувати духовну, високоморальну, життєво компетентну особистість у системі, яка формується і розвивається із стійкою мотивацією на здоровий спосіб життя, духовно багата, морально стійка, національно свідома, соціально адаптована.

Класні колективи спільно з класними керівниками включені у проектну діяльність в рамках виховного простору закладу.

Створення відкритого виховного простору в цілому і в класних колективах;

Організація роботи з обдарованими дітьми;

Співпраця з громадськими організаціями і соціальними інституціями;

Розвиток творчої ініціативи учнів, батьків, учителів;

Вироблення індивідуального стилю роботи педагога;

Підвищення і вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників і популяризація передового педагогічного досвіду з проблем виховання і організації життєдіяльності учнівського колективу;

Поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів і місцевої громади.

Військово-патріотичне виховання – це підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілісності та незалежності України.

   Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

   Основними формами патріотичного виховання школярів є:

- масові (дискусії, диспути, конференції, філософський стіл, відкрита кафедра, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, жива газета, створення книг, альманахів);

- практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

- інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

- індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

- наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

   Формування механізмів взаємодії школи з представниками правоохоронних органів – один із головних шляхів сучасної школи. Досвід роботи вчителів у цьому напрямку переконує, що така співпраця стимулює пізнавальний інтерес і активне ставлення школярів до опанування правових знань, залучення їх до самостійної роботи над правовим матеріалом, пов’язуючи теорію з актуальними проблемами сучасності, попереджає негативну поведінку школярів. На сьогодні з досвіду наших вчителів пропонується схема взаємодії з правоохоронними структурами.

  Заходи з національно-патріотичного виховання передбачені у плані роботи школи на навчальний рік, планах роботи методичних об’єднань, класних керівників, педагога-організатора, учнівського самоврядування.

  Суттєву роль у процесі  національно-патріотичного виховання молоді відіграє так званий «дух» школи, у тому числі зовнішній вигляд, використання національної та народної символіки в оформленні школи.   

  Всередині шкільного  подвір'я розміщено флагшток з державним прапором, який піднімаємо кожного понеділка під виконання Державного Гімну України. 

    Існує традиція починати тиждень з  виконання гімну України в класах. Державним гімном починаємо і завершуємо усі загальношкільні заходи. 

     У кожному кабінеті обов’язковим є стенд з державною символікою. Крім того, в кожному класі створено куточки пам’яті, де є фото та інформація про Революцію Гідності, Героїв Небесної Сотні, героїв АТО.

Сутність національної самосвідомості виражається як у ставленні особистості до національних цінностей, якими є любов до рідної культури, мови, національних свят, традицій тощо, так і активному їх опануванні, розвитку. 

     Серед таких заходів, організованих вчителями школи - години спілкування «Державна символіка України», «Пісні, що стали гімном українців», «Патріотизм і толерантність», «Україна – полікультурна держава», «Дніпро єднає Україну», «Звучи, рідна мово», диспути «Україна: європейський вибір», «Що означає бути патріотом», «Що я можу зробити для своєї держави», «Чи потрібні Україні професіонали», правовий всеобуч «Свобода та відповідальність», «Права та обов’язки громадян України», «Україна – правова держава», виставки учнівських робіт: малюнків «І шляху назад не буде, бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім: «Борись!», «Знай свої права», стіннівок «Моя найкраща країна, що має ймення Україна», фотоколажів «Пишаюсь, що я – українець!».

  Найбільш масовою інноваційною формою роботи є флешмоби. Учні нашої із задоволенням беруть участь в організації та проведенні різноманітних флешмобів: «Десять хвилин з Кобзарем» (до дня  народження Т.Г.Шевченка),  «Ланцюг єдності» (до Дня Соборності), «Кульки добра» (на підтримку воїнів АТО) та ін.

    Виховання громадянської активності молоді відбувається через розвиток і розширення ролі учнівського самоврядування. У СЗШ  І-ІІІ ст. с. Гранів  діє загальношкільний орган учнівського самоврядування – Учнівський Парламент. До його складу входить 6 комітетів – управлінський, внутрішніх справ, ерудитів, з питань організації дозвілля, з волонтерської роботи та інформаційний. Щороку відбуваються загальношкільні конференції: «Плануємо своє завтра» та «Підсумовуємо зроблене за рік». 

   Керує роботою учнівського самоврядування Президент школи, який обирається самими учнями в ході демократичних виборів. Вже багато років учнівський Парламент школи є незмінним співорганізатором різних позаурочних заходів, справ, акцій, таких як День вишиванки в школі, Тиждень особливих дрес-кодів, День Доброчинності, просвітницьку акцію «СНІД. Вирок чи надія на життя», інформаційні акції «Чи знаєш ти свої права?», «Голодомор – геноцид нації», а також  «Свято вчителів», «Новорічна феєрія», «Вечірка в українському стилі», Дні Здоров’я, благодійні акції, спортивні свята та ін. Крім того, члени учнівського Парламенту здійснюють інформаційно-просвітницьку роботу серед школярів, проводять соціологічні опитування, тренінги, а також залучаються до проведення засідань педагогічних рад, ради профілактики правопорушень, ради школи.

    Самоврядування допомагає учням організувати власне життя і життя своїх товаришів. Крім того, досвід взаємостосунків, розв’язання конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів, здобутий у школі, стане корисним багажем, з яким школярі увійдуть у доросле життя. Учнівське  врядування   неодноразово проводить різноманітні благодійні акції, що дозволяють допомагати воїнам АТО та ветеранам:

«Дитячий оберіг для воїна» ;

«Лист солдату» ;

«Маки пам’яті» ;

«Малюнок солдату» 

Святкові лінійки «Останній бій»;

Конкурс дитячої творчості «Люби і знай свій рідний край»,  «Країна мрій» ;

Участь у районних змаганнях дитячої  військово-патріотичної  гри «Сокіл (Джура)»

Акція «Запали свічку» ;

Участь у вшанувальних  заходах   «Героїв Небесної Сотні» 

  У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді підкреслено, що «складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання». На важливість цього напрямку виховної роботи  вказується і в Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

   Військово-патріотичне виховання учнів здійснюється педагогічним колективом школи в ході урочної та позаурочної діяльності через різноманітні методи та засоби навчання і виховання.

   У жовтні в школі традиційно проводяться місячники військово-патріотичного виховання. 

   Значна увага приділяється відзначенню важливих державних свят: Дня козацтва, Дня захисника України, Дня Гідності та Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня пам’яті Героїв Крут, Дня Героїв Небесної Сотні, Дня визволення Гранова та України, Дня пам’яті та примирення. 

    На формування національної свідомості, патріотичних якостей, необхідних для майбутніх захисників України, було спрямовані Уроки мужності і патріотизму , «Час згадати нашу славу» (до річниці УПА), «Від героїв Крут до героїв сьогодення», «Воля на крилах Небесної Сотні», «Герої не вмирають», а також екскурсії до краєзнавчих  музеїв м. Вінниці, м. Умані, м.Чернівців.

    Заходи «Вірю в майбутнє українського війська», «Українські військові – наші захисники», «Чи готовий я стати на захист Вітчизни» сприяли формуванню почуття поваги та гордості за українських військових, усвідомлення того, що захист Вітчизни – громадянський та моральний обов’язок кожного.

   Виховний вплив заходів такого роду на свідомість учнів посилюється завдяки участі у них військовослужбовців, учасників Революції Гідності, волонтерів, бійців АТО.

  Чималі можливості для розширення знань учнів з історії свого народу, зокрема про видатних військових діячів України, невідомі сторінки національно-визвольної боротьби надає Всеукраїнський рух учнівської молоді «Моя земля – земля моїх батьків». Зокрема, учні школи дослідили діяльність Северина Наливайка, Дмитра Вишневецького, Івана  Богуна, зібрали чималий матеріал про учасників визвольної боротьби часів другої світової війни на території Вінниччини, а  також про захисників України в зоні АТО.

  Команди  СЗШ І-ІІІ ступенів с. Гранів систематично щороку  приймають  участь у змаганнях з військово-прикладних видів, таких як: 

  «Стрільба», 

  «Зірниця», 

  «Сокіл (Джура).

  Музей Бойової Слави села став центром патріотичного виховання. Серед експонатів та стендів музею важливе місце посіли раритетні фотознімки, експонати з приватних колекцій, мистецькі твори.

   У рамках інформаційно-просвітницької акції «Герої не вмирають» учнями створено  більше 20 презентацій про героїв Гайсинщини – захисників України. 

Справжнім патріотом може бути лише високоморальна особистість. Тому важливу увагу приділяємо морально-патріотичному вихованню учнівської молоді. 

  Ніколи не втрачають своєї актуальності народознавчі заходи, на яких, знайомлячись з народними оберегами, традиціями і звичаями, учні вчаться шанувати національну спадщину, бути патріотами і громадянами. Традиційними у школі є Українські вечорниці, вертепні дійства, свята Миколая, ходіння з Маланкою, великодні святкування. 

  Активно практикують проведення родинних свят класні керівники початкових та середніх класів. Це: «Родинні посиденьки», «Роде наш красний, роде наш прекрасний»,  «Нащо клад, якщо в сім’ї лад», «Ми матір називаємо святою», «Людина починається з добра». Їх безпосередніми організаторами і учасниками поряд з вчителем є батьки самих учнів. 

   В школі проводяться спортивні змагання,Олімпійський тиждень, спартакіади, футбольні турніри, змагання з шахів та шашок. Вони є не тільки засобом пропаганди здорового способу життя, але й потужним засобом виховання патріотизму й національної свідомості.

  Під час канікул  учні  нашої  школи побували  на екскурсіях в музеї Повітряних Сил України в м. Вінниця, музеї  військової  техніки  під  відкритим  небом в м. Київ, музеї « Батьківщина-мати» в м. Київ.  Під час екскурсії  учні наочно познайомились з засобами протиповітряної оборони, літаками – винищувачами різних типів, гелікоптерів різного призначення, побачили капсулу в якій приземлялися космонавти, різноманітні ракетні установки, зокрема установку системи «Бук» , радіолокаційні установки . Учні школи відвідали Старі фортеці у Кам’янець- Подільському  та  Хотині, Вінницький, Уманський, Чернівецький  краєзнавчі музеї.                                                                       Шкільний музей «Афганської  війни»

  У школі  активно діє музей  «Афганської  війни»,відкритий у честь пам'яті Григорія Парна - випускника  школи , який загинув під час війни в Афганістані.  Також у музеї наявні матеріали про  загиблих учасників бойових дій не тільки Гайсинського, а й  усіх районів Вінницької області. Музей відкрито 29 жовтня 1989 року.   

    Експозиція  музею  зібрана за 18 років  його  діяльності  силами пошукових груп , учнів школи , туристичного клубу « Моноліт » , який діяв до 1992 року під керівництвом Мандрика Віталія Євгенійовича,.

  Учні школи організовували велопоходи, проводили активну пошукову роботу  спочатку на території Гайсинщини, а потім і в інших районах Вінницької області.  Пошукові групи відвідували сім’ї загиблих воїнів, записували біографічні дані, збирали матеріали про героїв. 

Активна пошукова робота не припиняється і в наші дні. Так учні 11 класу збирали газетні публікації, проводили зустрічі з ветеранами  війни , записували спогади про афганську війну. Зібрані матеріали помістили в альбом «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Нещодавно творча група провела пошуково - дослідницьку роботу: були зібрані відомості про героїчний вчинок  земляка – воїна АТО  , учня  нашої школи Мельника Олександра. Також зібрано матеріали про всіх загиблих героїв Гайсинського району – учасників  АТО .Така пошукова робота завершилася виготовленням стенду «Героям  України  слава!»

У музеї поводяться екскурсії не  тільки  для  учнів нашої  школи, а і для учнів інших шкіл.  За останні роки відвідали музей учні СЗШ І-ІІІ ст. с. Нараївка, Михайлівка, Чечелівка Краснопілка, СЗШ І-ІІІ №4 м.Гайсин.  Для них були організовані цікаві екскурсії, уроки патріотичного виховання.

Пошукова робота

 Однією з найбільш перспективних методик, які сприяють формуванню в учнів життєвих навичок громадянської активності, патріотизму та духовної зрілості в цілому, є пошукова  робота. 

  Важливу роль у цьому процесі відводимо краєзнавчим проектам.  До їх створення та реалізації залучаємо дітей вже з початкових класів. Молодші школярі пізнають свій народ, державу через пізнання малої батьківщини. Разом із класними керівниками та батьками учні нашої школи працюють над проектами «Мій родовід», «Класний літопис», «Професії моїх батьків», «Історія моєї вулиці».

  Працюючи над реалізацією краєзнавчих проектів, діти активно залучаються до пошукової діяльності, особливо в середніх та старших класах. Серед краєзнавчих проблем, які досліджували наші учні в ході проектної діяльності – природні багатства нашого краю, видатні постаті, фольклорні перлини, топографія та екологія рідного краю.

  Результати своєї проектної діяльності учні представляють у формі фотозвітів, мультимедійних презентацій, альбомів, журналів, буклетів, народознавчих свят, фольклорних дійств. 

   Для прикладу, в ході роботи над краєзнавчим проектом «Стежина  пам'яті » учнями школи під  керівництвом заступника  директора  з  виховної  роботи       Байди О.І.  створено екскурсійний маршрут села Гранів.

   Кожного року в жовтні до  Дня  визволення  України  від  німецько-фашистських  загарбників шкільний  пошуковий  загін «Пошук»  під  керівництвом  Чайнюка  Олександра  Степановича проходить велопробіг,  присвячений  цій  даті.  Метою  даного  заходу  є  підвищення  рівня  патріотичного  виховання  школярів,  розширення  кругозору  учнів  про  рідний  край.  Маршрут  довжиною  20  кілометрів  починається  зі  школи та Меморіалу  Слави,  де  відбувається  вшанування  пам’яті  84 –х  загиблих  за   наше  село воїнів,  після цього  учні їдуть  відвідати  місце,  де  в  1941  році  був  концтабір,  в  якому  тримали  радянських  військовополонених.  Після  вшанування  їх  пам’яті  маршрут  пролягає  до  першого  поселення  східних  слов'ян  на  території  нашого  краю. Закінчується  велопробіг  відвідуванням  місця,  з  якого  розпочалось  визволення  нашого  села  від  німецько-фашистських  загарбників  у  1944 році.

Зв'язок  з  учасниками ООС (АТО), їх родинами

   Значна увага школою приділялась допомозі і підтримці бійців АТО. З цією метою протягом 2014-2019 років було організовано ряд загальношкільних акцій, зокрема: «Напиши листа бійцю АТО», «Обереги та малюнки для солдатів», «Святий Миколай – захисникам України». Під час цих акцій учнями школи передано українським військовим в зону АТО більше 200 листів та 250 дитячих малюнків, близько сотні подарункових наборів. 

  У  постійно в  школі  проводяться уроки патріотизму, в яких  беруть участь випускники школи, а нині учасники АТО на Сході України. Учні школи приймають активну участь у написанні листів учасникам АТО, малюнків, а також - в акції «Допоможи бійцю АТО». Виготовлено стенд «Наші земляки – захисники Вітчизни» на якому розміщено фотографії наших земляків, які були чи перебувають в даний час в зоні АТО. На  фасаді  школи  встановлено  меморіальні  дошки на  честь  загиблих  випускників школи : воїна АТО Олександра  Мельника  та  воїна-інтернаціоналіста Григорія  Парна.

  Учні школи спільно з вчителями постійно підтримують порядок біля Меморіалу  слави, могил «Невідомому  солдату», меморіальних  дошок увічнення пам’яті про загиблих учнів  школи: Г.Парна  та О.Мельника.

  Співпраця  з  громадськими та  волонтерськими  організаціями, що  займаються  військово-  патріотичним вихованням  дітей та  молоді

  Дієвим методом формування навичок соціальної взаємодії та бажання долучитися до покращення життя місцевої громади є волонтерські (благодійні) проекти.

  Наша школа має досвід роботи над реалізацією волонтерського проекту загальношкільного та класних рівнів: «Ветеран живе поруч». 

  Ефективним способом формування громадянина-патріота є соціальні проекти. Участь у них мотивує молодь досліджувати проблеми місцевої громади, а також вчить планувати та впроваджувати проекти, котрі відповідають потребам спільноти, членами якої вони є.

  Учні нашої школи є ініціаторами багатьох соціальних акцій та проектів. Зокрема, це проекти «Посади дерево», «Збережемо наш Гранів – село миру і добра», учні  висадили парк  імені  героя АТО Олександра  Мельника (близько 300 дерев поблизу школи), «Чисте джерело» (розчищення джерел у селі), «Прибираємо Гранів».

  Крім того, учні школи регулярно надають посильну допомогу ветеранам війни, одиноким людям похилого віку, які проживають у нашому селі. 

  Школа співпрацює  з  громадською організацією «Мальва».

Під  час  благодійної акції  « Допоможемо  бійцям АТО » були залучені педагогічний колектив, батьківська громадськість, лідери учнівського самоврядування. Зібрано більше  167 одиниць теплих речей (шкарпетки, рукавиці тощо), на  10 тис. продуктів, ліки та засоби гігієни для бійців АТО.

  Особливо тісна співпраця склалась з окремою  аеромобільною  бригадою  Збройних  Сил  України військової  частини  п/п В 4745 м. Гайсин. Учні  нашої  школи  неодноразово  побували  на  екскурсії  в  військовій  частині  п/п В 4745. 

 Висновки

   Сьогодні десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи від терористів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Головним завданням школи є виховання свідомого громадянина, патріота, борця. У повсякденній роботі в напрямку військово-патріотичного виховання потрібно використовувати усі можливі методи, прийоми та форми роботи на уроках та в позаурочний час. 

   Добираючи і поєднуючи різноманітні методи і форми національно-патріотичного виховання, заступником директора школи  з  виховної  роботи  було  проведено  дослідження.  У дослідженнях  взяли  участь учні 9-х та 11-х класів щодо їх ставлення до країни, державних символів, рівня самоідентифікації і толерантності, ролі школи сім"ї, друзів та інших факторі на формування патріотичних почуттів.  

   Дослідження показали, що загалом наші учні налаштовані патріотично. Згідно з результатами опитування 99% респондентів само ідентифікувалися як українці,  пишаються своєю національною приналежністю  - 100 %.

   Гордість за Україну як державу відчуває 99%, вважають себе патріотами 100%. Так 61% учнів відмічають, що їх рівень патріотизму зріс у зв'язку з військовою агресією з боку РФ, 29% констатують, що зріс частково. У житті і побуті українською  мовою спілкуються 100% учнів. Готові  нести  службу  в  Збройних  Силах  України 76  %. Найбільш позитивні емоції викликають у наших учнів Державний Гімн України,  Державний  Прапор  України та вишиванка, яку 100% назвали символом української душі. Так, 88% учнів зазначили, що під час виконання національного гімну відчувають піднесення та єднання, 92% - гордість за Україну. До українського прапора 96% учнів ставиться позитивно, але  4% - байдуже.  Для статистики можливо ці відсотки «незнання і байдужості» - не показник реальної ситуації в цілому, але для нас, педагогів, за цими відсотками  - кожна  дитяча  особистість, кожна дитяча душа, яку ми не можемо втратити. І якщо хоч одна із них байдужа, це  -  наша біль і тривога. 

Ми знаємо, що сьогодні освітяни,  науковці, представники органів влади спільно з громадськими організаціями і батьківським активом працюють над розробкою нових програм з військово-патріотичного виховання, розробляються і втілюються нові проекти, проводяться експериментальні дослідження, але ніякі папери не замінять  дитині теплої і щирої бесіди з батьками в сім"ї, живого спілкування  учителя з учнем на уроці, поради і підтримки з боку класного керівника,   спогадів сивочолого ветерана  і зустрічі з героями  сьогоднішніх  днів. Усі ми, дорослі, маємо пам'ятати,  що несемо  спільну відповідальність за виховання  наших дітей і безпосередньо впливаємо на формування молодого покоління своїм досвідом  та своїм  прикладом.    

   Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи військово-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів - міцно і органічно засвоєних загальнолюдських і українських національних цінностей.

   Отже, здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України.