На допомогу класним керіникам

Класний керівник – найближчий і безпосередній вихователь і наставник учнів у навчальному закладі. Він  організовує і справляє виховний  процес у класі, поєднуючи виховні зусилля  вчителів, батьків і суспільства.
 Класний керівник піклується про всебічний розвиток дітей, працьовитість, вихованість, зміцнення дисципліни та порядку в класі. Класний керівник – член педагогічного колективу. Організаторську й виховну  роботу він проводить не поодинці, а під керівництвом директора  школи та його заступників, у тісному контакті з іншими вчителями.
    Причина неефективної роботи  класних керівників  часто полягає  в небажанні займатися тим, чого їх насправді  не вчили. Тому якщо на уроці педагог   почуває себе досить упевнено, то в позакласній роботі – нерідко навпаки.
 

КЛАСНИЙ  КЕРІВНИК ПОВИНЕН:

• сприяти створенню сприятливих умов для індивідуального розвитку й морального  формування учнів, вносити необхідні корективи в систему їхнього виховання;
• здійснювати вивчення особитсості, її схильностей, інтересів;
• створювати сприятливе мікросередовище і морально-психологічний клімат для кожного;
• сприяти розвиткові спілкування;
• допомагати дитині вирішувати проблеми, що  виникають у спілкуванні з товаришами, учителями, батьками;
• направляти самовиховання і саморозвиток особистості;
• здійснювати допомогу учням  уеавчальній діяльності;
• сприяти одержанню додаткової освіти вихованцями через систему гуртків, клубів, секцій, об”єднань;
• відповідно до вікових інтересів учнів і вимог життя обновляти зміст життєдіяльності класного колективу;
• дотримувати права дітей, нести відповідальність за їхнє життя, здоров”я  і  безпеку під час освітнього процесу;
• разом із органами самоврядування учнів вести активну пропаганду здорового способу життя;
• працювати в тісному контакті з учителем, батьками або особами, що їх заміняють.

 

КЛАСНИЙ  КЕРІВНИК МАЄ ЗНАТИ:

• Конституцію  України;
• Закони України, рішення Уряду України й органів управління освітою з питань освіти;
• Конвенцію ООН про права дитини;
• педагогіку, дитячу, вікову і соціальну психологію відносин, індивідуальні і вікові особливості дітей і підлітків, вікову фізіологію, шкільну гігієну;
• педагогічну етику;
• теорію і методику виховної роботи, організації вільного часу учнів;
• основи трудового законодавства;
• правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.
 

РЕЖИМ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

• Класний керівник у 5-11-х класах призначається наказом директора школи із числа вчителів, які працюють у цьому класі.
• Загальні правила організації  роботи школи та педколективу випливають із Кодексу законів про працю України, які повинен виконувати будь-який працівник.
• Робочий час класного керівника, який  він зобов’язаний присвятити  дітям протягом тижня, визначається  ставкою  класного керівника, при цьому вчитель, який працює на повну ставку, повинен бути присутній у школі не менше чотирьох разів на тиждень. У дні чергування  класу по школі  класний керівник чергового  класу перебуває в школі з 8 до 16 години.
 
• Година класного керівника (класна година) –один раз на тиждень ( форми проведення класної години можуть  бути найрізноманітнішими: тематична класна година, класні збори, підготовка до спільної класної  або шкільної  справи, підготовка до екскурсії, підбиття підсумків  екскурсії тощо).
• Кількість виховних заходів – не менше двох справ на місяць ( з яких одна може бути загальношкільною).
• Кількість класних батьківських зборів не менше одних зборів на чверть (двоє зборів на рік – тематичні).
• Звіти про виконану роботу подаються адміністрації після закінчення першого пвріччя та після закінчення року у формі плану та усної співбесіди ( можливе  анкетування учнів).
• У канікулярний і літній час режим роботи школи встановлюється згідно з додатковим планом.
• У випадку, якщо  класний керівник веде в класі постійно діючий гурток, психолого- педагогічний семінар, ця робота  оплачується додатково.
• З метою  організації роботи класних керівників та надання їм  методичної допомоги в роботі створюється  методичне об”єднання.
• Координацію діяльності класних керівників і контроль за їхньою роботою здійснює ЗДВР.
 

ДОКУМЕНТАЦІЯ  ТА ЗВІТНІСТЬ:

Класний керівник веде таку документацію:
• класний журнал
• план виховної роботи з класним колективом
• зошит класного керівника ( у будь-якій формі).
• Щоденники учнів.
• Особисті  справи  учнів.
• Психолого-педагогічні карти вивчення  особистості учні ( за необхідністю).
• Теки з розробками виховних заходів .

Циклограма роботи класного керівника

□ Щоденно:
• з”ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класному журналі;
• бесіди з учнями, що запізнюються;
• організація чергування по класу;
• індивідуальна робота з учнями;
• контроль зовнішнього вигляду учнів;
• організація харчування учнів.
□ Щотижня:
• проведення виховних годин;
• перевірка щоденників;
• проведення заходів у класі за планом роботи;
• робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування;
• контроль за виконанням доручень;
• організація прибирання закріпленого кабінету, території пришкільної ділянки;
• робота з батьками;
• робота з вчителями, що працюють у класі;
• зустрічі зі шкільним лікарем (мелсестрою) за довідками про хвороби учнів.
□ Щомісяця:
- проведення класних  зборів;
- проведення бесіди з безпеки життєдіяльності;
- організація чергування класу по школі;
- відвідування уроків вчителів-предметгиків у своєму класі;
- консультації  у шкільного психолога;
- тестування та анкетування  учнів з метою вивчення індивідуальних особливостей учнів та аналізу розвитку учнівського колективу;
-контроль за станом підручників;
-зустрічі з батьківським активом;
- відвідування учнів удома.
□ Один  раз на семестр:
-оформлення  класного журналу за підсумками семестру, складання звіту;
- заповнення  табелів успішності та видавання їх учням;
-проведення батькіських зборів;
- участь у роботі семінару, методичного об”єднання  класних керівників;
- аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи;
- складання плану роботи на канікули.
□ Один  раз на рік:
• аналіз та  складання плану виховної роботи;
• -проведення відкритого виховного заходу;
• оформлення особових справ учнів;
• статистичні відомості про клас ( на 5 вересня);
• робота з підручниками ( видача на початку навчального року та здавання  в бібліотеку наприкінці року);
• написання характеристик ( за необхідністю);
• страхування  учнів від нещасних випадків ( за бажанням учнів та батьків);

Пам”ятка про виховні години класного  керівника

  На виховній годині  не потрібно перевіряти щоденники, обговорювати питання щодо запізнення та ін.   Це година громадянського, національного  виховання. Директор вводить їх із власної ініціативи, виходячи з реальних потреб  навчально-виховного процесу. Іноді  години класного керівника включаються до розкладу один раз на тиждень у певний день.
Мета проведення  виховних годин:
• вивчати індивідуальні  особливості учнів під час неформального спілкування;
• пізнавати сьогоднішні інтереси учнів, розуміти їхні переживання та мотиви поведінки;
• обговорювати поточні події класу, району, міста, держави.
Форми проведення  виховних годин:
• вільне спілкування класного керівника з  учнями;
• бесіди на заплановані теми;
• обговорення актуальних статей, кінофільмів, книжок;
• зустрічі з цікавими людьми;
• усні журнали;
• інформаційні  тощо.
Тривалість проведення  годин не регламентується. Як  правило, вона триває від 20-23 хвилин до 45-60 хв.
  Класний  керівник повинен урізноманітнювати спілкування з учнями, пов”язувати його з повсякденним життям  класу, не перетворювати на повчання, видачу настанов  і  інструктажів, годину для перевірки щоденників та ін. Партнерський підхід до учнів, справедливе  і  об”єктивне ставлення до них, визначення права учнів на свою думку, повага до них – усе це забезпечить відвертість та ефективність  спілкування педагога і вихованців.
ЯК  сформулювати мету  та завдання виховної діяльності  класного керівника
Після аналізу виховного процесу класний керівник визначає мету і завдання вихователя.
Мета – це заздалегідь задуманий результат здійснюваної діяльності. У теорії і практиці  виховання розрізняють кілька  різновидів мети.
Наприклад:
Ідеальна мета-  це певний  ідеал, якого прагнуть суспільство, школа, педагоги.
„Виховання  громадянина України, національно свідомої й соціально активної людини, яка наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку”.
Результативна мета -  це результат, що прогнозується, часто виражений у бажаному образі учнів. ( формування  творчої особистості, етичної й фізичної культури учнів).
А для  її  реалізації  педагог визначає такі завдання:
- створити  необхідні умови для виявлення творчої індивідуальності кожного учня;
- сприяти формуванню  основ культури спілкування;
- розвивати пізнавальну активність  учнів;
- сприяти формуванню відповідального ставлення учнів до свого здоров”я.
Може бути така мета – стимулювати розвиток старшокласників, залучаючи їх до національної та світової культури. Відповідно з метою визначається  група стратегічних завдань. Вони можуть бути такі:
• організація пізнавальної діяльності учнів;
• стимулювання здорового способу життя, вироблення кожним учнем особистої програми оздоровлення ( в основі триєдність: інтелект, душа, тіло).
• Залучати учнів до різноманітних сфер мистецтва, літератури, живопису, національних традицій і звичаїв;
• Створити і розвивати учнівський колектив, стимулювати класне самоврядування;
• Виховувати культуру спілкування, сприяти створенню в класі гуманних міжособистісних стосунків.

Планування виховної роботи

 
 
Планування виховної роботи у класі дозволяє значно зменшити частину непередбаченості у розвитку педагогічної ситуації, забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, впорядкованість та ефективність виховної роботи.
Як показує педагогічна практика, до плану нерідко ставляться лише як до адміністративної вимоги, а процес планування, на жаль, обмежується рамками складання й написання плану. При такому підході план, безсумнівно, носить формальний характер і не може бути орієнтиром у діяльності.
Призначення плану - упорядкувати педагогічну діяльність, забезпечити виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів.
Планування – це спільна діяльність класного керівника, учнів і дорослих з визначення цілей, змісту та способів організації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх проведення .
У самому загальному вигляді план виховної роботи – це документ, що вказує змістові орієнтири діяльності, визначає її порядок, обсяг, тимчасові рамки. Він виконує наступні функції :
- спрямовуючу, визначальну, тобто указує конкретні напрямки й види діяльності;
- прогнозуючу, тобто побічно відбиває задум, представляє результати через конкретні дії;
- координуючу, організаторську, тобто, з одного боку, відображає те, яким чином, якими засобами діяльність організується й хто є її суб'єктом і об'єктом; з іншого боку, указує порядок діяльності, її взаємозв'язок з іншими видами, а також визначає її місце й час, відповідає на питання: хто, що, коли й де повинен робити;
- контрольну: по-перше, сам педагог, користуючись планом, може контролювати реалізацію поставлених цілей; по-друге, за планом легко перевірити, наскільки він відповідає дійсності; більше того, рівень і якість плану відображає рівень професіоналізму педагога;
- репродуктивну (відтворюючу), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виконаної роботи.
У школі традиційно склалася система планування.
Маються на увазі такі плани:
- загально шкільний; - класних керівників; - вихователів; - органів самоврядування; - учнівських організацій; - трудових об'єднань учнів; - шкільних гуртків; - спортивних секцій; - бібліотеки; - батьківського комітету; - роботи у мікрорайоні; - план роботи заступника з виховної роботи.
Ці різноманітні плани, як правило, є відображенням єдиного виховного процесу даного навчального закладу, їх урахування під час створення плану виховної роботи, дає змогу класному керівникові вирішити найбільш важливі завдання.
Досвід передових шкіл показує, що плани повинні відповідати спеціальним вимогам та, у першу чергу, потребам суспільства у вихованні нового покоління. На жаль більшість планів являє собою конгломерат заходів, які не мають між собою нічого спільного, та не викликають в учнів бажання брати в них участь.
Які ж вимоги висуваються до планів виховної роботи.
Дієвий та результативний план виховної роботи повинен:
• Забезпечувати єдність та творчу реалізацію інструктивно-методичних настанов державних органів, потреб регіону, колективу самої школи (ювілейні дати, свята народного календаря тощо), спиратися на досягнення сучасної педагогічної науки;
• Бути цілеспрямованим, конкретним, розумно насиченим, послідовним, систематичним, гнучким;
• Спиратися на інтереси учнів;
• Бути коротким та компактним;
• Системним та комплексним – реалізовувати різноманітні напрямки виховання у конкретних виховних заходах за єдиною системою роботи;
• Поєднувати словесні, наочні і практичні форми і методи виховання, які мають відповідати віковим особливостям учнів;
• Забезпечувати спадкоємність змісту й форм діяльності: виключити неоправдане дублювання, ураховувати попередній досвід, відобразити перспективи в роботі;
• Передбачати єдність педагогічного керівництва та активності вихованців.
Виходячи з цього можна сказати, що план виховної роботи, як документ, складається на тривалий термін (не менш ніж місяць), узгоджується з керівництвом школи.
Сьогодні існує розмаїття структур планів виховної роботи, однак всі вони обов’язково містять такі блоки:
I. Короткий аналіз виховної роботи за минулий рік.
II. Мета та завдання на новий навчальний рік.
III. Характеристика класу (з урахуванням даних про рівень вихованості учнів).
IV. Основні виховні справи з організації та розвитку класного колективу.
V. Індивідуальна робота з учнями та активом класу (в розділі передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнів до підготовки й проведення важливих справ).
VI. Робота з батьками (в розділі передбачається участь батьків у конкретних справах і допомога, яку вони надають).
Класний керівник, крім плану виховної роботи, має зошит (щоденник) роботи класного керівника та карту індивідуального розвитку учня.
У зошит роботи класного керівника записуються всі дані про учнів, заняття в позаурочний час, дані про здоров'я й харчування, про чергування по класу й школі, про роботу з батьками (збори, лекторії, індивідуальна допомога тощо), про роботу з учителями, що працюють в класі.
Основні етапи планування виховної роботи в класі:
1. Аналітична діяльність: аналіз виховної роботи за попередній термін, аналіз стану розвитку учнів та учнівського колективу.
2. Цілевизначення – процес постановки перспективних завдань та вибір шляхів їх виконання. Формулюючи завдання виховної роботи, класні керівники спираються на «Орієнтовний зміст виховання в національній школі», яким визначено загальні завдання з кожного напряму виховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці завдання мають такою ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).
3. Моделювання класним керівником образу класу та процесу виховання у ньому.
4. Колективне планування (найскладніший етап).
5. Уточнення, коректування педагогічного задуму та оформлення плану виховної роботи.
Плануючи певні виховні заходи, необхідно враховувати конкретні умови: вік учнів, рівень їх вихованості, стан успішності та дисципліни, стадії розвитку учнівського колективу, наявність матеріальної бази тощо. Важливо передбачити якнайбільше практичних справ і залучення до їх виконання самих учнів.
При плануванні виховної роботи необхідно враховувати :
• результати виховної роботи й висновки, отримані в ході аналізу;
• виховні й організаційно-педагогічні завдання;
• матеріали, ради й рекомендації педагогічної й методичної літератури з виховної роботи;
• передовий досвід країни, міста, школи;
• можливості батьків, громадськості;
• виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних установ;
• традиційні свята навчального року;
• події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;
• події, дати, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей;
• традиції школи;
• справи, проведені найближчими культурними установами;
• пропозиції педагогів, учнів, батьків.
У плані виховної роботи виховний вплив концентрується у певній формі, які постають у вигляді виховних заходів, справ учнівського колективу.
Жодний план не може бути догмою. Глибокий та щоденний аналіз позитивних та негативних тенденцій у житті учнівського колективу дає можливість та забезпечує необхідність їх постійного удосконалення та змін. Тільки життя та конкретні результати виховання школярів можуть бути критерієм їх правильності та ефективності.
 
Завантажити бланк звіту про проведену виховну роботу